понеділок, 26 червня 2017 р.

Моє хобі

Моє хобі: 

Щодня я зі своїми друзями збираємось на футбольному полі і копаємо м’яч. Пам’ятаю, малими дітьми ми просили у старших дітей пограти з ними, але завжди програвали. Ми знали, що потерпимо поразку, але все одно проявляли ініціативу, тому що азарт цієї гри заманював нас все більше і більше. Мій батько також доклав зусиль, зацікавлюючи переглядами матчів.

За даними істориків, у футбол грали ще в Стародавньому Китаї. Перші згадки про цю гру датуються другим тисячоліттям до нашої ери. Тоді футбол називався «цу чю» (у перекладі — «штовхати ногою»). Точний час появи футболу неможливо встановити, оскільки «цу чю» був лише попередником нинішнього футболу, як і саксонська гра з м'ячем, яка була популярна у VIII столітті нашої ери. Однак сучасним поціновувачам «гри мільйонів» абсолютно все одно, коли був зіграний перший футбольний матч. Адже для багатьох сучасних людей футбол став стилем життя, професією або головним захопленням у житті.

Мені було цікаво, як грають професіональному футболі? Я старався повторювати їхні досягнення, але у мене нічого не виходило з першого разу. Але трохи витримки, наполегливості і тепер ми граємо не гірше ніж деякі українські футболісти.

З дитинства я вболіваю за англійську команду “Челсі”. Вона показує непогані результати в своїй лізі. Я багато навчився у гравців, які виступають за цей клуб. В Україні в мене також є улюблена команда ФК “Динамо” (Київ). В майбутньому я надалі буду вболівати за цю команду і тримати кулаки за них.

Одним словом, футбол – це життя! Це чудове хобі, яке приносить користь і заряджає позитивом.